Жахливі кадри замордованого населення у Бучі.
Учора весь світ побачив на що здатні гості з «русского мира». Їм вистачило місяць часу, щоб перейти від жорстокої війни до геноциду мирного населення.
Світ був переконаний, що у ХХІ столітті таке неможливо. Принаймні на європейському континенті. Але це сталося у нас, на нашій території, за 30 кілометрів від стадіону «Олімпійський», на якому 1 липня 2012 року проходив фінал чемпіонату Європи з футболу.
Давид Арахамія.
Yesterday the world saw what the guests from the “russian world” are capable of. They had a month to transit from a brutal war to the genocide of civilians.
The world was convinced that was impossible in the 21st century. At least on the European continent. But it happened in our territory, 30 kilometers from the Olympic Stadium, where the final match of the European Football Championship took place on July 1, 2012.
Буча, Мотижин, Бородянка, Ірпінь, Гостомель. Ці мирні міста були символом добробуту, а тепер стали синонімом слова “геноцид”. Такої жорстокості я не бачив на жодній війні. Я запитував і себе, й інших, за що росіяни вбивали тут українців. Сьогодні я отримав відповідь. Це був прямий наказ.
Андрій Цаплієнко.
*******************
Заступник голови Комітету з питань молоді і спорту Василь Мокан: “Безмежність звірств і варварства від рашистських окупантів, свідками якого ми всі стали, назавжди закарбується у пам’яті кожного українця. Чесно кажучи, досі не вдається ні осягнути, ні збагнути ці нелюдські злочини”
Вічна пам’ять закатованим та вбитим українцям!!!